У разі, якщо земельна ділянка передана на баланс іншої юридичної особи, подавати звітність з плати за землю має саме та особа, яка фактично використовує відповідну земельну ділянку

23 червня 2020 року Першим ААС розглянуто у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Служби автомобільних доріг на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року за позовом Служби автомобільних доріг до Головного управління ДПС, третя особа – Департамент розвитку базових галузей промисловості про визнання протиправним та скасування рішення.

Переглядаючи виниклий між сторонами спір в апеляційному порядку Перший ААС зазначив, серед іншого, про таке.

Рішенням органу податкової служби до позивача застосовано штрафні санкції за неподання податкової декларації з плати за землю.

Зважаючи на те, що автомобільна дорога перейшла у користування та передана на баланс Департаменту розвитку базових галузей промисловості і разом з нею передано і земельну ділянку, на якій вона розташована, Служба автомобільних доріг вважала, що не зобов’язана подавати податкову декларацію, тому звернулась до суду з вимогою про скасування спірного рішення.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, Перший ААС дійшов наступних висновків.

Платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності чи правом користування).

Таким чином, з моменту набуття права власності  на об’єкт нерухомого майна, обов’язок зі сплати податку на земельну ділянку, на якій розміщеній такий об’єкт покладається на особу, яка набула право власності на цей об’єкт нерухомого майна.

Належними та допустимими доказами, які наявні у матеріалах справи підтверджено той факт, що автомобільна дорога під якою знаходиться земельна ділянка передана на баланс Департаменту розвитку базових галузей промисловості.

Враховуючи, що у періоді, охопленому перевіркою, автомобільна дорога загального користування місцевого значення не перебувала в оперативному управлінні Служби автомобільних доріг і остання не використовувала спірну земельну ділянку, органом доходів і зборів безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції згідно статті 120 Податкового кодексу України.

Під час розгляду справи судом також враховано висновки Верховного Суду, які викладено у постанові від 27 січня 2020 року по справі №804/886/18.

Детальніше з текстом постанови від 23 червня 2020 року по справі №200/13923/19-а можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/89975654

Пресслужба суду