Вчинення повіреною компанією виключно підготовчих та/або допоміжних функцій не може вважатись здійсненням діяльності постійного представництва

Перший апеляційний адміністративний суд розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року за позовом Товариства до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду справи Перший апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, в якій зазначив про таке.

Внаслідок проведення органом податкової служби невиїзної документальної перевірки встановлено порушення п.п. 141.4.2 п. 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, зокрема, під час виплати доходів на користь нерезидента безпідставно застосовано ставку податку на репатріацію 2% замість 15 %, що призвело до заниження податку, що, у подальшому, стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, яким Товариству збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Вважаючи, що винесене контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним, Товариство звернулась до суду з вимогою про його скасування.

Під час розгляду справи та на підставі наявних у справі документів, суд не встановив обставини здійснення повіреною компанією нерезидента будь-яких дій чи прийнятих рішень, які б свідчили про  прийняття нею участі у вчиненні грошових переказів з позикодавця на рахунки позивача.

Навпаки, суд погодився з доводом Товариства про те, що ним вчинялись виключно підготовчі та/або допоміжні функції, а саме, підписання договорів позики для забезпечення основної діяльності материнської компанії-нерезидента – фінансування. При цьому, такі дії вчинялись без здійснення господарської діяльності материнської компанії.

Наявність у позивача довідок про статус компанії, як податкового резидента Республіки Кіпр свідчить про обґрунтованість застосування ним пільгової ставки податку, встановленої Конвенцією.

З урахуванням наведених обставин, Перший ААС погодився з висновком окружного адміністративного суду про недоведеність висновків податкового органу щодо здійснення у спірний період компанією нерезидентом діяльності на території України через постійне представництво, що свідчить про неправомірність донарахування грошових зобов’язань з податку на прибуток та, як наслідок, скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Детальніше з текстом постанови від 26 квітня 2021 року по справі № 200/7051/20-а можна ознайомитися за посиланням https://reestr.court.gov.ua/Review/96587401.

Пресслужба суду

Сторінка суду у мережі Facebook