КАС ВС розглянув справу щодо законності норми Регламенту ВРП

Таким було ключове питання у справі, у якій позивач оскаржив відмову ВРП надати йому для ознайомлення електронну копію протоколів засідань і технічних записів засідань дисциплінарної палати ВРП у конкретній дисциплінарній справі. Він просив визнати протиправним і нечинним п. 6.7 Регламенту ВРП, відповідно до якого надавати витяг із протоколу засідання або технічний запис можна лише особі, яка має право оскаржити рішення Ради чи дисциплінарної палати. На переконання позивача, оскільки Регламент є підзаконним нормативно-правовим актом та не може суперечити вимогам закону, то наявні підстави визнати протиправним цей пункт Регламенту в частині встановлення додаткової умови для надання можливості скаржнику ознайомитися з матеріалами дисциплінарного провадження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду визнав позов необґрунтованим та відмовив у задоволенні позовних вимог із таких підстав.

Одним із гарантованих ч. 8 ст. 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» прав учасників справи є ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи. І, як з’ясовано в ході розгляду справи, ВРП належно виконала свій обов’язок, надавши позивачеві доступ до копій додаткових матеріалів, що містяться в дисциплінарній справі стосовно судді. Також Суду стало відомо, що ВРП ще не ухвалювала рішення за результатами розгляду цієї справи, тоді як п. 6.7 Регламенту ВРП регулює питання, які можуть вирішуватись тільки після розгляду справи.

Отже, Верховний Суд вказав, що ч. 8 ст. 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не передбачає окремого права учасників дисциплінарної справи на отримання копій витягів із протоколів засідань, а також копій технічних записів засідань під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарною палатою ВРП. Право на ознайомлення з матеріалами справи не передбачає ані можливості учасників справи вимагати від ВРП надання копій матеріалів цієї справи, ані позитивного обов’язку ВРП надавати їм відповідні копії.

Тобто йдеться про два різні за своєю сутністю суб’єктивні права, кожне з яких має свій зміст і процесуальну стадію для його реалізації, які не збігаються, а тому відповідні права й не можуть вважатися рівнозначними.

Отже, п. 6.7 Регламенту ВРП, який надає можливість скаржнику в дисциплінарній справі отримати витяг із протоколу засідання або копію технічного запису засідання після ухвалення рішення дисциплінарною палатою ВРП, не суперечить ч. 8 ст. 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Водночас Верховний Суд вважає необґрунтованим і аргумент відповідача про те, що самим тільки фактом подання позивачем до ВРП дисциплінарної скарги щодо судді вичерпується можливість реалізації ним своїх прав у межах дисциплінарної процедури, оскільки відповідач залишає поза увагою стадію розгляду дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. Це друга стадія розгляду дисциплінарного провадження в значенні приписів ч. 3 ст. 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», в межах якої скаржник набуває самостійного процесуального статусу учасника дисциплінарної справи з визначеним обсягом прав, включно з гарантованою ч. 8 ст. 49 цього Закону можливістю ознайомлюватися з матеріалами справи, що безпосередньо пов’язані зі скаргою.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (з 10 листопада 2020 року).

Рішення Верховного Суду від 5 листопада 2020 року у справі № 9901/321/20 (провадження № П/9901/321/20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/92746893